Вівторок, 21 серпня 2018 13:22

Ігри, в які грають люди

Яке місце України на світовій мапі геймдеву і в якому напрямку розвиватиметься галузь

Схоже, що Стівен Спілберг дуже вчасно випустив у прокат екранізацію роману Ернеста Клайна “Першому гравцю приготуватися” про світ майбутнього, у якому люди ховаються від безпросвітної реальності у віртуальному всесвіті. Адже лише в умовно безкоштовні, або ж free-to-play, ігри на комп’ютері або смартфоні наразі грають близько 2,5 млрд користувачів. Інакше кажучи, ними захоплюється кожний третій житель планети. За даними деяких досліджень, 2017 р. став знаковим для ринку цифрових ігор та інтерактивних медіа, й у майбутньому його чекає ще більший розквіт.

Загальна мобілізація

Зараз правила на гральному ринку диктує тренд на зростання популярності мобільного геймінгу. Як зазначається у звіті компанії Super Data Research, що займається дослідженнями гральної індустрії, торік користувачі по всьому світу витратили на мобільні ігри на $14 млрд більше, ніж роком раніше, коли цей сегмент згенерував $40,6 млрд прибутку. Загалом, невпинне зростання на ринку триває з 2012 р. Тоді, за даними дослідницької компанії Newzoo, доходи галузі оцінювалися приблизно у $70,6 млрд. Найбільшу частку прибутку (45%) генерували консольні ігри, 37% припадало на ігри для персональних комп’ютерів і лише 18% — на мобільні ігри. За три роки ринок збільшився до $93,1 млрд, а доходи розподілялися майже порівну (32% від консолей та по 34% від ПК та мобільних). А вже 2017 р. мобільні ігри стали найприбутковішими, займаючи 46% ринку обсягом у $121,7 млрд. За прогнозами авторів дослідження, така тенденція зберігатиметься протягом наступних декількох років, і вже у 2021 р. індустрія виросте до $180,1 млрд, а “мобільна” частка складатиме 59%.

Розробкою ігор в Україні займаються понад 70 компаній 40% геймдев-компаній мають офіси у Києві 76% українських розробників розвиваються за рахунок коштів своїх засновників 69% українських розробників створюють продукти для глобального ринку 21 компанія з’явилася на українському ринку протягом останніх одного-двох років, 14 компаній працюють більше 10 років Кожен5-Й розробник має у портфоліо лише одну гру

Слід зазначити, що популярність ігор привертає увагу не лише аналітиків. Так, у липні Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) вперше внесла залежність від комп’ютерних ігор до офіційного переліку захворювань. Втім, дискусії навколо цієї теми точаться давно, а тим часом гральна індустрія все більше впливає на інші й не завжди суміжні сфери. По-перше, це, звичайно, змагання професійних геймерів. За даними Super Data Research, торік дохідність глобального кіберспортивного бізнесу досягла $756 млн, а поточного року цей показник перевищить $1 млрд.

gt3wТісно пов’язаний з розповсюдженням комп’ютерних ігор і світовий тренд на зростання популярності смартфонів. За прогнозами компанії Deloitte, до 2023 р. проникнення цих пристроїв серед дорослого населення у розвинених країнах складатиме 90%. При цьому поточного року в світі щодня продаватиметься приблизно 4 млн смартфонів, а за п’ять років продажі зростуть на 19% — до 5 млн на день. Разом з тим збільшення частки мобільних ігор спонукає виробників електроніки розробляти нові моделі, спеціально для потреб геймерів. Наприклад, наприкінці минулого року американський виробник ігрової техніки Razer вивів на ринок геймерський смартфон Razer Phone. Після цього заяви про розробку та релізи таких смартфонів зробили компанії Xiaomi, Nubia та Asus. А трохи згодом про наміри створити мобільний пристрій для ігор оголосили і в Huawei.

До речі, вплив гральної галузі відчувають і телекомоператори. Як зазначають у “Vodafone Україна”, через збільшення популярності мобільного геймінгу аналітики компанії виокремили ігровий трафік у окремий сегмент. За підрахунками, лише з моменту запуску покриття 4G приріст гейм-трафіку склав 50%, а найпопулярнішими серед користувачів виявилися ігри Clash Royale та Pokemon Go. При цьому протягом декількох місяців можливість виділяти та відстежувати різні види трафіку має з’явитися і в конкурента Vodafone — компанії “Lifecell Україна”.

Розробка та продаж комп’ютерних ігор суттєво впливають і на виробників гаджетів та електроніки. Наприклад, згідно з фінансовим звітом Sony, 2017 р. основним джерелом прибутку компанії стали консолі PlayStation 4 та програмне забезпечення для них. Навіть незважаючи на те що продажі цих пристроїв дещо зменшилися у порівнянні з показником попереднього року, гральний підрозділ заробив для Sony $1,6 млрд операційного прибутку. Схожа ситуація склалася й у японського виробника Nintendo, якому, попри наступ з боку мобільних ігор, у 2017 фінансовому році вдалося продати 15 млн консолей Switch при запланованому показникові у 10 млн пристроїв. Завдяки цим продажам операційний прибуток компанії виріс більш ніж уп’ятеро та досяг $1,62 млрд.

cvbhtr4

Український ландшафт

Згідно зі звітом, який нещодавно підготували UNIT.City та компанія Achievers Hub, наразі в українській індустрії розробки ігор працюють близько 20 тис. людей. Усього в Україні геймдевом займаються понад 70 компаній, серед яких є й великі світові гравці, такі як Gameloft, Plarium та Playtik. Умовно гравців ринку можна поділити на старожилів, які працюють понад десятиліття, та новачків, що з’явилися протягом останніх одного-двох років. Переважна більшість компаній мають невеликі команди по 10 і менше співробітників. При цьому 69% розробників виробляють продукти для глобального ринку, а решта займаються аутсорсом. Як пояснює засновник Achievers Hub Олена Лобова, це співвідношення змінюється циклічно. За її словами, 10 років тому більшість вітчизняних розробників ігор надавали перевагу виробництву власних продуктів, чому сприяла невелика конкуренція. З часом ситуація змінилася, ринок наситився і з’явився тренд на аутсорсинговий геймдев, а зараз йому на зміну знову прийшла тенденція до створення власних ігор.

Цікаво, що близько 20% українських розробників створили лише одну гру, разом з тим 25% компаній мають у портфоліо 10 і більше продуктів. При цьому найпопулярнішими платформами для розробки є Android, IOS та PC/Mac, а найулюбленішими жанрами — Action, головоломки та стратегії.

На думку експертів, в Україні велику роль відіграє також популярність мобільного геймінгу. “Загальні тренди для індустрії — мобільний геймінг і гра-як-платформа. Україна в цьому відношенні — не виняток, — зауважує Дмитро Базилевич, регіональний менеджер компанії Wargaming в Україні. — За підсумками минулого року в нашій країні мобільні пристрої вийшли на перше місце серед усіх ігрових платформ”.

Втім, така ситуація склалася не лише під впливом світових тенденцій. За даними дослідження UNIT.City, 76% українських розробників розвиваються за рахунок коштів своїх засновників. А розробка мобільних ігор потребує менших інвестицій та окупається швидше у порівнянні з продуктами для ПК або консолей.

“Наша індустрія ще далеко позаду в порівнянні з, наприклад, гральною індустрією Фінляндії або тієї ж Польщі, — пояснює пані Лобова. — Ті ж навчальні заклади та освітні ініціативи в Україні є переважно приватними і живуть за рахунок своїх творців, в той час як у вищезгаданих країнах підтримка приходить від держави, фондів і різних структур. Гральна індустрія в Україні живе по принципу “допоможи собі сам”, але ми справляємося”.

На думку пана Базилевича, у вітчизняному геймдеві є дві характерні проблеми. Перша — це невисока купівельна спроможність українців, навіть на тлі найближчих сусідів. Друга, чисто українська проблема — технологічний відрив. Українці зовсім недавно отримали можливість користуватися високошвидкісним мобільним інтернетом, та й то не в усіх регіонах. А кількість інтернет-користувачів в країні не перевищує 70%.

Першому приготуватися?

gftr54edfРозробка ігор, напевне, одна з небагатьох галузей, що не критично постраждала від економічної кризи. Частково це пояснюється тим, що індустрія розваг часто реагує на спад у економіці ростом. “У кризу люди відчувають гострий дефіцит позитивних емоцій, а індустрія розваг дозволяє цей дефіцит усунути, — зазначає Дмитро Базилевич. — Інше питання, що дозволити собі дорогі розваги в період кризи можуть далеко не всі, тому в фінансовому відношенні, звичайно, індустрія “просідає”.

Втім, за словами Олени Лобової, під час піку кризи внутрішніх інвестицій у геймдеві поменшало, хоча їхня частка і не була надто великою. Також спостерігалися труднощі у роботі з зарубіжними компаніями. “Коли Україна була в усіх новинах світу, природно, навколо країни утворився якийсь ореол нестабільності і зарубіжні партнери стали з побоюванням укладати угоди з українськими розробниками. На щастя, ситуація змінюється і наслідків кризи вже практично не видно”, — розповідає вона.

Найближчим часом на український геймдев чекатиме не надто стрімкий, але стабільний розвиток. Цьому сприятиме і те, що внаслідок глобалізації будувати стосунки з іноземними компаніями стало набагато простіше. Також розвиток технологій посприяв тому, що процес розробки гри та її вивід на ринок спростився та прискорився. “Інвестори і великі компанії починають дивитися на Україну ще й як на креативний центр, — говорить пані Лобова. — Багато великих гравців ринку відкривають тут свої офіси, розглядають можливості інвестицій в українські команди”. За її прогнозами, протягом наступних одного-трьох років збільшуватиметься кількість колаборацій вітчизняних розробників із зарубіжними компаніями, кількість команд, що надаватимуть перевагу створенню власних ігор. А от зростання підтримки від локальних інвесторів та фондів слід очікувати трохи пізніше.

Як вважають експерти, індустрія зростатиме й надалі, й головну скрипку буде грати мобільний геймінг. Все помітнішу роль гратимуть технології віртуальної і доповненої реальності. Так, згідно з дослідженням Super Data Research, торік зниження цін на VR-гарнітури та обов’язкове програмне забезпечення посприяло збільшенню доходів гейм-ринку у “віртуальному” секторі на 37%. Тож, цілком можливо, що Спілберг дійсно щось знав.

 

Дополнительная информация

  • Автор: Валентина Дудко
Прочитано 1044 раз
Авторизуйтесь, чтобы получить возможность оставлять комментарии
NOT ROOT---counter < 0 ---not Root, not-buy, counter fail---9---0

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найцікавішими та актуальними матеріалами.