Експортер без бар’єрів: що дає ухвалення парламентом законопроекту №4496

Якоб Йорданс, «Триумф принца Фридриха Генриха Оранского», 1647-1652
2355
Якоб Йорданс, «Триумф принца Фридриха Генриха Оранского», 1647-1652

Прийнятий парламентом законопроект №4496 здешевить ведення бізнесу українським експортерам, збільшить валютну виручку України та зробить українців зручними партнерами для іноземців

Наразі вітчизняні експортери послуг – ІТ-розробники, дизайнери, економісти, юристи, архітектори тощо – щоб отримати валютну виручку, яка вже надійшла на їхні рахунки, мають доводити, що кошти отримані ними саме у зв’язку з зовнішньоекономічною діяльністю: треба надати перекладені українською мовою контракти і акти виконаних робіт з підписами і печатками. Такий порядок стимулює експортерів залишати валюту за кордоном.

Ключова річ валютного контролю – це повернення валютної виручки в обумовлений законом термін, що складає 180 (а фактично 120) днів. Датою початку відліку цього терміну є момент надання послуг, який має підтверджуватися датою підписання акту виконаних робіт.

При цьому, акти виконаних робіт часто підписуються «заднім» числом або взагалі «малюються», оскільки іноді іноземні контрагенти не розуміють, що від них вимагається. Тобто можна «намалювати» будь-яку дату, і таким чином уникнути «пропуску» строку.

Що контролює банк? Справжність підпису іноземного контрагента? Чи автентичність печатки? Наразі немає практично жодних законодавчих перешкод для залишення валюти за кордоном або не повернення її в установлений строк. Для тих, хто не планує заводити валютну виручку в Україну, валютний контроль – фікція, для інших – головний біль.

Також, аби обійти забюрократизованість валютного контролю, експортери послуг користуються електронними платіжними системами, і валютна виручка залишається «в тіні», що не сприяє покращенню платіжного балансу країни.

Прийнятий 3 листопада законопроект № 4496 створює умови для того, щоб експортери послуг заводили валютну виручку в Україну, а не користуватися електронними платіжними системами.

Законопроект також передбачає спрощення процедури укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів), зокрема шляхом виставлення інвойсу або шляхом прийняття публічної оферти. І все це можливо буде здійснювати в електронній формі. Значно спрощується бухгалтерський облік та фінансова звітність, оскільки той самий інвойс виступатиме первинним документом, а не акт виконаних робіт, як це передбачено чинним порядком.

Ще один важливий момент! Не потрібен переклад документів, якщо вони викладені англійською мовою. Цей тягар має бути перекладений на плечі банків.

Прийнятий закон створить стимули для повернення валютної виручки при експорті послуг. Це важливо для стабілізації курсу гривні. Також важливим є спрощення ведення підприємницької діяльності для малого та середнього бізнесу. По-перше, українці стають більш привабливими діловими партнерами для іноземних замовників, яким не треба пояснювати навіщо пересилати в Україну документи з «мокрими» печатками та підписами. По-друге, існуючі адміністративні бар'єри не будуть додатковими стимулами для переїзду, наприклад ІТ-розробника, у країни з більш сприятливим регуляторним середовищем.

Необхідно зазначити, що експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні», в рамках спільної робочої групи при НБУ, було вже напрацьовано низку ініціатив, які стосувалися змін до нормативно-правових актів Нацбанку. Зокрема, Правління Національного банку України прийняло постанову № 347, якою вносяться зміни до Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями. Зміни передбачають можливість використання інвойсу у якості документа, що підтверджує надання послуг та виконання робіт. Крім того, передбачається можливість подання експортерами послуг банкам документів в електронній формі.

Разом з тим, експортерів послуг і фрілансерів, зокрема, турбують такі питання, як необхідність подання перекладу документів, а також необхідність визнання інвойсу первинним бухгалтерським документом. А це вже знаходиться поза межами компетенції Національного банку. Тому комплексне вирішення питань, пов’язаних зі стимулюванням експорту послуг та спрощенням адміністративних процедур, і відображено саме у прийнятому законопроекті № 4496.

Довідка

Законопроект був розроблений Програмою USAID «Лідерство в економічному врядуванні» спільно із Міністерством економічного розвитку та торгівлі, за участі Асоціації "Інформаційні технології України", фріланс-біржі Upwork, Центру економічної стратегії та EasyBusiness.