Вища рада правосуддя визначатиме долю кожного судді: нюанси нового закону

Нікола Пуссен, «Милість Сципіона», 1640
7808
Нікола Пуссен, «Милість Сципіона», 1640

5 січня 2017 р. набрав чинності Закон України «Про Вищу раду правосуддя». Відтепер Рада є головним органом щодо прийняття рішення (1) про призначення та звільнення суддів, (2) про відсторонення судді, (3) про надання згоди на затримання судді та утримання його під вартою.

Також Рада стала єдиним органом, який здійснює дисциплінарні провадження щодо суддів. Закон встановлює чітку та прозору процедуру притягнення судді до відповідальності.

Зміни у розгляді дисциплінарних проваджень не дозволять розглядати дисциплінарні скарги роками, як часто відбувалось до сьогодні, а суддя та скаржник зможуть належним чином захистити свої інтереси.

В частині дисциплінарних процедур новий Закон цікавий ось чим:

По-перше, встановлено розумний строк здійснення дисциплінарного провадження. Конкретні строки встановлюються Законом та Регламентом. Якщо Рада у Регламенті затвердить строки, які нею зараз обговорюються, то максимальний строк від подачі скарги до прийняття рішення буде складати 7 місяців.

По-друге, скарги розглядаються дисциплінарними палатами у складі не менше 4-ох членів Ради. Розподіл органу на декілька дисциплінарних органів також прискорить строки розгляду скарг.

По-третє, дисциплінарне провадження включатиме такі стадії:

1. Попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги на відповідність вимогам закону. За наслідками даної стадії (1) скарга залишається без розгляду, (2) дисциплінарна справа відкривається або у (3) її відкриті може бути відмовлено. Такі рішення оскарженню не підлягають.

2. Відкриття дисциплінарної справи. Скаржник та суддя не запрошуються на засідання. Однак якщо один з членів палати не згодний з рішенням, воно передається на затвердження усьому складу ВРП.

3. Розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

По-четверте, розширено права скаржника та судді під час розгляду дисциплінарного провадження, Окрім права надання пояснень, виклику свідків, заявлення відводів, які існували і раніше, передбачені права (1) подання доказів та (2) ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи. Раніше скаржнику часто відмовляли у ознайомленні, що робило неможливим якісну підготовку до розгляду дисциплінарної справи. Скаржник навіть міг не знати, які заперечення надав суддя.

По–п’яте, рішення дисциплінарної палати у дисциплінарній справі може бути оскаржено до Вищої ради правосуддя. А вже рішення Ради може бути оскаржено до суду. Однак скаржник може оскаржити рішення дисциплінарної палати лише за наявності дозволу палати на таке оскарження. При цьому, порядку та підстав отримання дозволу законом не передбачено. Отже, можливість скаржника оскаржити рішення залежить від Ради, яка визначить порядок і підстави у своєму Регламенті.

На етапі розробки і прийняття закону експертами проекту Асоціації правників України «Ефективність дисциплінарних органів в системі судочинства» були зроблені пропозиції до проекту закону. Більшість змін врахована як Радою з питань судової реформи під час підготовки проекту, так і Верховною Радою України при прийняті Закону. Зокрема, це пропозиції щодо (1) строків здійснення дисциплінарного провадження та (2) розширення прав учасників дисциплінарної справи.

Вважаю, що такі зміни зможуть забезпечити ефективний та вчасний розгляд дисциплінарних проваджень, а суддя та скаржник зможуть ефективно захистити свої інтереси.
Последние новости: